Я військовий пенсіонер. Ми побули два тижні під окупацією і виїхали у Новий Буг. З нашого селища ми залишилися останні. Всі виїхали. Не було ні води, ні електроенергії. Нам надали житло безоплатно у дитячому садочку. А потім ми трохи обжилися і винаймали квартиру. Зараз ми повернулися додому. 

У нашому селищі будинки дерев'яні, щитозбірні. Від мого залишилася тільки купа попелу. Був артилерійський обстріл, вирви я щойно позагортав. Залишились підсобні будівлі. Ми переїхали до знайомих. Вони нам надали своє житло. Відбудуємося і переїдемо назад. 

Ваш фонд нам допомагав, дякуємо вам. Раз на тиждень ми отримуємо хліб і консерви. 

Коли були орки, ми ходили через усе місто до річки по воду. Волонтери привозили хліб із Баштанки. Попри окупацію, хлопці приїжджали. А потім закрили всі виїзди. 

Найбільше врізались у пам'ять обстріли. Окупанти стріляли і казали: "Це ж ваші обстрілюють".

Без допомоги наших зарубіжних партнерів буде складно, а як вона буде надходити, тоді швидше закінчимо війну.