Вранці 6 березня Тетяна побігла до маріупольського драмтеатру. Почався бій. Жінка бачила загиблих. Біля неї упав снаряд. Вибігла на проспект Миру. Заховалася в переході. Поблизу ринку йшов бій. А в ювелірному магазині чоловік вибивав скло сокирою. "Ми зайшли до переходу. Так страшно, що тут тебе хтось вб'є. Майже добігли до театру. Але знову - стрілянина", - згадує Тетяна. Нарешті вона добігла до театру. Заховалася за колоною. Чекала на "зелений" коридор. Але його так і не було.
"Весною в Маріуполі не було сонця. Місто горіло величезною кулею"
Переглядів 683