Ми з Херсону, прожили там всю окупацію, страшні часи були. Зараз наше місто обстрілюють і не можемо все одно повернутися додому. Найважче було в окупації. Звичайно, коли почалася війна, Херсон зразу взяли, і з продуктами та ліками був кошмар. Величезні черги, щоб хоча б хліба дитині купить. Згадувати ці часи не маю сил. Одного разу ми гуляли біля подвір'я і просто дивом лишилися живі, так як прямо біля двору був приліт. Нікіта тоді дуже злякався і згадує цей випадок до сих пір. Як їздили до бабусі у село через переправу та потрапили під обстріл. Та таких історій з окупації дуже багато, боляче згадувати.