Мене звати Даніл. Мені 12 років. Я з міста Рубіжного, це дуже затишний і маленький городок Луганської області. Зараз я знаходжуся у місті Харкові, мені тут дуже подобається. У мене не з’явилися нові друзі. Нам довелося покинути свою домівку, та розлучитися з половиною сім’ї, яка не змогла виїхати з окупованої території.

Я дуже сильно сумую за своїми бабусями та дідусем, так як вони мені найближчі родичі після батька та матері. Я дуже вдячний воїнам ЗСУ, які наближають мою зустріч з родичами та повернення додому. Я дуже сильно мрію про те, щоб скоріше обійняти усіх своїх рідних та зустрітися з усіма своїми друзями, яких розкидало по всій планеті.