Валентна Петрівна не витримала і поїхала з Костянтинівки у Павлоград до племінниці

До війни я жила в місті Костянтинівка. Мені 77 років.

Коли почалась війна, я ковідом хворіла і лежала в лікарні. Мене виписали, але я була дуже слабка, мене хитало. З побутовими справами було важко. Нам відключили газ, а світло і воду періодично відключали, потім давали. Я 20 днів вдома побула, не витримала і попросилась з донькою до племінниці у Павлоград.

Племінниця нас пустила жити на дачу. Там я відновлювалась після ковіду та нервових потрясінь, пов’язаних з війною.

Дихала свіжим повітрям, потроху приходила до тями і починала хоча б усвідомлювати себе у цих нових обставинах.

Ми вдячні племінниці за те, що вона нас прихистила, вдячні державі і благодійним фондам за підтримку і гуманітарну допомогу. Нам тут спокійно, добре, але все одно хочеться додому. Ми б усе відбудували, аби тільки війна скінчилась і рашисти дали нам спокій.