Дідух Марія, учениця 8 класу Глинківської гімназії Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області

Вчитель, що надихнув на написання есе - Терещеня Алла Василівна

Моя Україна майбутнього

Україна – це наша батьківщина, наш рідний край, де ми народилися і живемо зараз. Зараз в Україні непрості часи, але український народ незламний, і навіть у цей важкий час ми маємо надію на краще майбутнє.

У нашій країні вже майже два роки триває війна. Вбито багато людей, знищено багато будинків, історичних пам’яток. Кожен українець найбільше прагне миру.

Нам необхідна перемога у війні і мир, якого ми не маємо через вторгнення ворогів зі сходу. Я хочу, щоб у майбутньому наша держава була вільна та незалежна, щоб в Україні були збережені її кордони, і більше щоб вони не змінювалися.

Я люблю свою країну, її культуру, традиції, літературу та архітектуру.

У майбутньому, я впевнена, Україна буде однією з найбільш розвинених країн світу. Коли ми переможемо у війні, я ніколи не дам забути своїм нащадкам всі ті страждання, які пережила Україна, і завжди буду нагадувати майбутнім поколінням, що українська культура є надзвичайною, дивовижною, неповторною.

Україна – моя рідна країна. Вона є і буде завжди в серцях українців, як їх батьківщина, яка має найталановитіших людей.

У нас завжди був і буде добрий та справедливий народ, який підтримує свою країну. Україна – найкраща країна у світі.