Ще в 2014 році я виїхав в Оленівки. Було важко починати все спочатку. До 2022 року жив у Білозерському. У перший день вторгнення з родиною виїхав до Києва, так тут зараз і живемо. Деякий час родина жила за кордоном, але вони потім повернулись, бо дуже сумували. Важко жити один без одного. Думаю, Київ добре захищений, тому залишаємось тут. Я хвилююсь за дружину та дітей, бо несу за них відповідальність. Мене приємно вражає, що скрізь є гарні люди, які допомагають, як можуть. Я вважаю, що війна закінчиться цього року. Як різко почалась, так і закінчиться.