Все змінилося. Чернігів пережив страх. І діти мої також його пережили. Дякувати Богу, ці скажені хробаки відійшли. Роботу я втратила, так як мала друга дитина. Важко було уявити, що це війна. І досі це страшно. Сни погані сняться. Воду з річки брали. Їжу находили, да вдома трохи було.