Дружина Олександра вивозила дітей у місто, де не лунали вибухи. Для всієї родини це було найтяжче випробовування

Ми з села Покровське Нікопольського району. Через місяць-півтора після того, як почалась війна, до нас почали докочувтись вибухи. Дружина вивезла дітей у більш безпечне місце.

Мені було важко від того, що родина була далеко. Не вистачало часу та коштів на прожиття. Коли почалась війна, я деякий час був без роботи. Потім влаштувався в охорону комбінату на мінімальну ставку.

Найприємнішим моментом від початку війни було повернення родини додому. Хоча ще не зовсім спокійно, але я все одно щиро радів.

Те, що вчинив путін, шокує. Мій батько з Челябінської області, він уже давно покійний. Навіть ніколи в думках у мене не було такого, що росія може напасти на Україну. Хочеться, щоб війна скінчилась і у нашій країні все було добре, аби ми могли жити, як раніше.