У перший день війни я побачила заграву після обстрілу. У Дружківці вимкнули газ та воду. Це було дуже страшно. Вагітною я носила воду на восьмий поверх. Найбільше мене шокували вибухи, через що я виїхала. Зупинилась неподалік від дому - у Добропіллі, де і народила дитину. Зараз шукаю радість в усьому, аби протриматись. Нехай все буде гаразд. Сподіваюсь на мирне майбутнє.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: