Олександр зустрів війну так, як зустріли її багато українців: неочікувано, але без паніки. Прокинувся від вибухів - вікна затремтіли, але страху не було. Вранці він зібрався і поїхав на роботу. Все було чітко: діяти за планом, без зайвих емоцій. Коли зрозумів, що місто обстрілюють серйозно - зібрав речі і звернувся до військкомату. Його шлях не був легким. Під час штурму позицій Олександр отримав поранення - у нього влучила протитанкова ракета. Нині він проходить реабілітацію. Попри все, тримається. Є те, що дає сили - люди, прості українці.