Вітаю, дорогий Миколаю! Мене звуть Сашко. Мені 9 років, я навчаюсь в 4 класі у м. Краматорськ. У мене є братик, Дмитрик. Йому 4 роки. Зараз ми не живемо у своєму рідному місті, але дуже віримо, що скоро повернемося. На жаль, багато наших речей і іграшок ми втратили. Мама дуже сумує з цього приводу. Але ми живі і всі разом. Віримо і підтримуємо наших воїнів. Дуже скоро ми переможемо!

Любий Миколаю, я дуже тобі вдячний за подарунки, які ти мені залишав, а ще багато солодощів. Пробач мене, що я не дуже слухняний і не все роблю як треба, але я намагаюсь. В цьому році я дуже хочу, щоб ти допоміг кожному захиснику нашої країни. Щоб їм було тепло і вони не були голодні. Щоб у них була зброя і щоб вони знали, що ми в них віримо і пишаємось. Дуже хочу, щоб мама не сумувала і не плакала. Вона в мене така хороша. Може ти зможеш подарувати їй теплі чобітки, щоб ніжки не мерзли. А ще в мене є братик, дуже цікавий хлопчик. Я його люблю, хоча іноді хочу і тріснути, бо він такий впертий. Я хочу, щоб ти йому подарував щось цікаве. Він любить пазли, конструктори, машинки і роботів. Для тата хочу машину, бо наша зовсім вже старенька і не може працювати, а без неї дуже тяжко. Хочу, щоб мої бабусі, які далеко, були живі і здорові і все у них було гаразд.

Насправді, для себе я хотів чарівну паличку, яка могла би виконати усі бажання. Але якщо ти не зможеш мені її подарувати, я буду тобі дуже вдячний за літак на пульті управління.

Пробач, якщо я прошу забагато. Насправді я не ображусь, якщо ти не зможеш виконати усі побажання, але дуже на те сподіваюсь. Хай буде мир і спокій в нашій Україні і в кожній сім'ї!

З найкращими побажаннями Сашко і Дмитрик!