У Валентини чоловік – колишній військовий і вони 30 років жили у військовому містечку біля аеропорту Антонова. Тому війна прийшла до них відразу – у вигляді гвинтокрилів, літаків, танків, БТРів, десанту, бомбардувань, вуличних боїв. Вони разом із старенькою свекрухою до середини березня 16 діб ховались у підвалі. Без води і майже без їжі. Вийти вдалось дивом під страшним бомбардуванням. Від військового містечка, де мешкала Валентина, цілими залишились лише три будинки.