На великій вулиці залишилось лише вісім людей. Не зважаючи на пожежі та воєнну розруху, Ніна Володимирівна з чоловіком не покинула свого помешкання. «Ми нікуди не ховалися, залишалися в будинку, були обстріли, було страшно», – згадує жінка. Війна розлучила з дочкою, яку не бачила вже два роки. Найзаповітніша мрія – це тиша та спокій.
«В перший день війни ми навіть нічого не зрозуміли. Що це? Місто, кажуть, бомбили»
Переглядів 672