Мені 45 років, я з села Павлівка Снігурівського району. Зранку 24 лютого ми почули вибухи – так і дізналися про початок війни. 

Шокує те, що ці нелюди зробили з Бучею, Ірпенем, Маріуполем і іншими містами.

У нас ще було більш менш, в селі є щось своє з їжі - то якось пережили. В мене чоловік воює - дуже переживаю за нього

Я чекаю і молюся кожного дня, щоб швидше була перемога, дуже цього хочу. Мені зараз головне, щоб закінчилася війна і чоловік повернувся додому живий і здоровий, щоб діти наші жили без війни.