У перший день війни я працював в нічну зміну на шахті у Дніпрорудному. У місті відразу почалася паніка, ніхто не знав, що робити. У березні місто опинилось в окупації. Припинили працювати магазини та аптеки, за готівкою у банкомат доводилось стояти по десять годин. Також вимкнули світло, газ та воду.
Я виїхав з міста с дружиною та дітьми. Під час перетину блокпостів росіяни у мене перевіряли татуювання, повністю оглядали.
Зараз я живу у Києві. Мої батьки залишаються в окупації, не змогли залишити рідний дім. Я сподіваюсь, що скоро ми возз’єднаємось та будемо жити у мирі.
