У перший день війни я побачив ракети, які летіли на Миколаїв. Потім я побачив військову техніку. У селі також було дуже гучно. Не було світла, води й газу. В очах людей був страх. Вибухи були сильними. Виживати було складно. Я нікуди не виїжджав, не захотів покидати рідну домівку. 

Я не розумію, навіщо росіяни до нас прийшли. Вони - просто нелюди. 

Я живу один. Сподіваюсь, що війна скоро закінчиться. Ми на своїй землі. Нам треба будувати своє. Якщо б росіяни зрозуміли, що тут їх не чекають, нічого б не було. Сподіваюсь, війна залишиться в минулому.