Я – Женя Колченко. Живу я в селищі Донець Ізюмського району Харківської області.

Мені майже 6 років. Я веселий та активний хлопчик, люблю гуляти з друзями, малювати та гратися з іграшками. В нашій сім'ї – мама, тато, пробабуся і я. А скоро у мене з'явиться маленька сестричка!

Найбільше я люблю гратися з супергероями, складати лего та ганяти машинки.

На початку війни ми жили у бабусі з дідусем в селі. Потім почалися обстріли. В наш дім прилетіла бомба, і загинув мій дідусь. Ми ховалися, де могли, і дякую Богові, нам вдалося виїхати з окупації.

Зараз з нами живе моя прабабуся, інвалід 1 групи. Дідусь опікувався нею, а тепер його немає. Будинок наш розбитий.

Тато працював у Маріуполі. Він виїхав звідти, але через війну втратив роботу. Зараз його заробіток значно менший, ніж був раніше. Нам вистачає лише на їжу та найнеобхідніші речі.

Я мрію, щоб війна скоріше закінчилася, щоб ми більше не чули звуків сирен і ракет.

Хочу попросити у Санти трюкову машинку на пульті управління. Моя стара машинка залишилася в розбитому домі. Ще хочу надувну плюшку, щоб кататися з друзями на сніжній гірці. А й багато солодощів, бо мама мені їх не дуже дозволяє.

Любий Миколаю, я вірю, що ти справжній чарівник і зможеш зробити диво для кожної дитини в цей нелегкий час. Чекаю на тебе!