Віра Ющенко, жителька села Мощун, прокинулася від дзвінка колеги, яка повідомила про вторгнення росіян. Спочатку Віра вирушила на роботу, не підозрюючи, що автобуси вже не курсують. Після того, як її донька забрала її додому, почалися обстріли, і сім'я була змушена сховатися в погребі.

Коли ситуація ще більше загострилася, зять Віри порадив збирати речі для евакуації. Вночі родина вирушила в подорож на захід країни, яка тривала три дні. 

Згодом Віра дізналася, що їхнє село зазнало значних руйнувань. Все житло родини було зруйновано, майно втрачено. Та жінка залишилася вдячною за те, що вона, її діти та онуки — вижили. На жаль, не обійшлося в родині без втрат. На момент запису інтерв’ю свекруха Віри, Ольга Ющенко, якій було 87 років, перебувала у списку «зниклих безвісти».

Після деокупації регіону Віра повернулася до Мощуна та оселилася…. у сарайчику. Всупереч труднощам, вона продовжує підтримувати дух громади за допомогою співу, вважаючи, що українська пісня надає сили та енергію в ці важкі часи.