Я жила в Енергодарі. Перший день війни для мене був страшним. Я не знала, що мені робити. До квітня залишалась у місті. Найстрашнішим для мене було те, що почалася війна. Під час евакуації сім днів чекала, коли росіяни нас випустять з міста. Вони нас обшукували на блокпостах. Це було принизливо.

Після евакуації я дізналась, що в моїй квартирі живуть окупанти.

Зараз я живу в Запоріжжі. Дякую всім, хто нам допомагає. На окупованій території залишилась моя сестра. Вона не може виїхати через нестачу коштів. Я чекаю на завершення війни, аби обійняти всіх рідних. Дуже хочу додому.