Я з Гуляйполя. Все життя пропрацював на будівництві. У 65 років вийшов на пенсію. Був двічі одружений. Обидві дружини померли ще до війни. Останнім часом жив сам. Донька жила в Запоріжжі, а після початку війни виїхала за кордон.

Я виїхав у Запоріжжя 11 березня, коли почалися обстріли Гуляйполя. Зареєструвався як внутрішньо переміщена особа і отримав допомогу. 

Мене дуже тягне додому. Але в мій будинок було влучання – дах розбитий, вікна вилетіли. Я не можу поїхати відремонтувати його. Раніше там були куми й друзі, а тепер і вони виїхали. Нікому доглядати за моїм житлом.