Повномасштабна війна застала Світлану в Києві. Вона працювала у ветеранському просторі, тож одразу взялася діяти - збирати необхідне, підтримувати родини військових, донатити. У щоденній роботі не залишалося місця для страху – під вибухами, в укриттях вона продовжувала працювати. І навіть зараз, на четвертому році війни, Світлана не зупиняється, попри втому й виснаження. Адже головна сила, яка тримає - це віра в перемогу України.