Мілії Буркацькій — 87. Вона пам’ятає, як німці спалили їхню хату під час Другої світової, а батько повернувся з фронту інвалідом. Тепер — нова війна, і знову чоловіки в її родині – на фронті. 

У селі Полянка, на Житомирщині, старенька Мілія щодня фасує сухі борщі для захисників.  Так легше переживати цю війну. Один онук досі на передовій, другий — зник безвісти два роки тому. Вдома їй допомагають донька та зять. І хоча Мілія не може багато ходити, вона волонтерить щодня, бо вірить: це її спосіб триматися і допомагати іншим.

«Я не сиджу просто так. Це моя розвага і моя боротьба. Я знаю, що значить чекати з фронту. Я вже раз чекала — тепер чекаю знову».