В перший же день до нас у село заїхали танки. Наш сільський голова «зробив ноги» тоді ж, утік.

В мене в хаті був маленький український прапорець, то мені за те зуби вибили.

Садили город, із того й жили. Сапали навіть під час стрілянини.

В край хати мого друга і в саму хату були прильоти. Мені в хаті лише вікна побило.

Коли нас визволяли, донька на город прибігла і сказала, що наші прийшли.

Хотів би, щоби було здоров’я і не було війни, а решта додасться.