Валентина Єгорівна тимчасово виїжджала з рідного Первомайська до Харкова. Під час воєнного конфлікту жінка втратила чоловіка та маму. Зараз вона мріє про одне – повернутися до колишнього мирного життя.
Під час війни у мене померли чоловік та мама. Раніше ми разом з дітьми та моїми батьками жили у Первомайську. Коли почалися обстріли, я поїхала до дочки до Харкова. В цей час у нас будинок постраждав: уламками винесло всі вікна. Їх уже відновили, але повертатись туди важко. Після Харкова я оселилася у Золотому, тут і живу. Зараз у мене тільки діти та онуки залишилися, а ще мрія – щоб усе швидше закінчилося.
