Лишнікова Аріна, учениця 10 класу Запорізької гімназії № 6

Вчитель, що надихнув на написання есе: Кочергіна Світлана Віталіївна

«Чому бути українкою – це моя суперсила»

Бути українкою - це моя суперсила. Я пишаюся тим, що належу до українського народу і маю можливість бути частиною його багатовікової історії та культури. Напевно ніколи ми не замислювались, що для нас є наша країна. Україна завжди визначалася своєю незламністю духу, силою й відважністю нації. Чому я так вважаю?

Адже незламність духу українського народу проявляється в його здатності витримувати труднощі та негаразди. Багато випробувань пережили українці, починаючи від княжої доби і закінчуючи сучасними викликами. Незважаючи на все, українці завжди показували свою силу і готовність боротися за свої права та свободу. “Жива душа народна, жива, неподоланна!” (О.Довженко)

Українська нація також відзначається своєю культурною спадщиною, яка є великим джерелом гордості. Мова, музика, традиції, народні звичаї - все це складові частини нашої унікальної культури. Я пишаюся нашими великими поетами, письменниками, художниками, які своїми творами внесли вагомий внесок у світову культуру. Мені подобаються задушевні українські пісні.

Однак, сила української нації не обмежується лише культурою. Ми також проявляємо свою силу у боротьбі за Перемогу. Багаторазово доводила Україна готовність захищати свою незалежність та територіальну цілісність. Наша нація боролася і продовжує боротися проти агресії з боку інших країн, захищаючи свою свободу та демократичні цінності.

З Україною тісно пов'язано моє життя. Тут я народилася, тут пройшло моє дитинство, тут я навчаюся. Тут мій рідний дім й родина. Рідна земля- мов колиска золота.

Я, як українка, також роблю свій внесок у Перемогу. Я підтримую українську культуру, вивчаю і пропагую нашу мову, відстоюю наші цінності та права. Шаную та люблю традиції своєї рідної землі. Я активно долучаюся до громадських ініціатив, спрямованих на розвиток України, і допомагаю тим, хто потребує допомоги. Долучаюсь до громадських соціально корисних проєктів, допомагаю разом із родиною коштами та одягом військовим, біженцям та малозабезпеченим сім'ям.

Бути українкою - це не просто національна приналежність, але й велика відповідальність перед своєю країною та народом. Я пишаюся своєю суперсилою - українським духом і силою нації, і готова продовжувати докладати зусилля для розвитку та процвітання моєї країни. Україна - це моє минуле, теперішнє та майбутнє. Без батьківщини немає людини!