У Леоніда Івановича все було, і пенсії йому хватало. Тепер він не знає, як доживати віку, коли ні в нього, ні в родичів немає житла – всі три хати розбомбили рашисти

Я з міста Оріхова Запорізької області. Мені скоро 70 років. Раніше все було, зараз нічого. Хату розбомбили, зараз скитаємося. 

24 лютого я на роботі був. Сказали, що війна. Зібралися й додому порозбігалися – ось так усе й розпочалося.  

Виїхав тому, що дім розбомбили. Жити нема де. Якби не розбомбили, я б не виїхав до Запоріжжя автобусом. Залишився без нічого на старості літ.

Катастрофи немає в мене. Я на гуманітарку не скаржуся, дають. Постійно отримував допомогу. 

У Запоріжжі знімаємо квартиру, шість чоловік в одній кімнаті. Рідні всі тут, в усіх розбомбили: і в дочки, і у сина – у нас три хати знищені.

Якби не війна, мені взагалі не потрібна була б допомога. Мені пенсії вистачало, у мене й опалення було, і все на світі. А зараз мені не треба від людей нічого. Мені просто десь жити треба.  

Мені скоро 70. Я, мабуть, вже не доживу до того, коли скінчиться війна.