Галина Василівна під час бомбардування ховалась в укритті. Коли почалися обстріли, зникли опалення та світло. Навколо були вибухи, будинок трясло. Жінка згадує, як розбомбили школу і вона із завмиранням серця бігла за онуком.
Люди хочуть жити спокійно, не боятися і не чути пострілів.