Лідія Іванівна – вдова. Останні двадцять років живе заради дочки, яка закінчила медичний, влаштувалася працювати. Але прийшла війна, а страшніше неї не буває. Примудрилися в підвалі обладнати піч, адже не було ні тепла, ні світла. Опалювали сухостоєм, там жили і ховалися. А навколо продовжували гинути люди.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: