Тіло 35-річного Максима Ліщинського знайшли в квітні 2022 року у лісосмузі у Бучі. Він лежав біля своєї автівки з вогнепальними пораненнями тулуба. На задньому сидінні було тіло односельчанина Сергій Пилипенка, якому окупанти прострелили голову.

«Коли почалася повномасштабна війна, Максим не міг сидіти вдома. 25 лютого він ще передавав нашим хлопцям у Гостомель продукти, а потім сказав: «Я не можу дивитися, як окупанти захоплюють рідне село, околиці, і хочу записатися в тероборону». 27 лютого вранці поїхав із Мироцького. Останній раз ми спілкувалися 28 лютого, відтоді зв'язок зник.… У свідоцтві про смерть дата загибелі – березень 2022 року», – розповіла Наталія Ліщинська, дружина.
Максим народився на Сумщині. Навчався у школі-інтернаті. Після 9 класів пішов працювати. Багато років жив зі сім’єю у селі Мироцьке Київської області. Був автомеханіком. Мав свою майстерню вдома, де ремонтував і приводив до ладу машини, двигуни, коробки передач. Дуже любив свою справу. Іноді їздив на риболовлю. Любив проводити час із дітьми: разом відпочивали на природі чи просто гуляли.
«Він був веселий, доброзичливий, чуйний. Хто б що не попросив – завжди намагався допомогти. Ми були разом у цивільному шлюбі понад 16 років. У січні перед повномасштабною війною одружилися, але так і не встигли пожити», – розповіла Наталія.
Максима Ліщинського поховали у Мироцькому. У нього залишилися батьки, дружина, діти, брат та інші родичі.
Історія з instagram каналу Victims of russia.