Ранком 24 лютого я не спав. Напередодні померла дружина від ковіду. Тож через стрес мені було не до сну. Мені зателефонував друг з Гостомеля та сказав, що чує вибухи. Потім вибухи почав чути і я. Росіяни бомбили Нікополь.

Я працюю. За час війни нікуди не виїжджав. У місті видають гуманітарну допомогу.

Коли підірвали Каховську ГЕС, не стало води. Воду зараз дають з річки. Вона жорстка, не придатна для приготування їжі. 

Багато людей виїхало через постійні обстріли. Сподіваюсь, що після перемоги люди повернуться.