Коли почалась війна, мені стало дуже страшно. Почались сильні обстріли. Я виїжджала з рідного села, а потім повернулась, бо немає грошей на житло. Зараз у селі немає питної води. Дуже важко виживати. Воду я набираю у свердловині, питну купую. Деякий час не було продуктів. Зараз в селі все є, але ж щодня руйнують будинки. 

Я чекаю миру. Сподіваюсь, що ситуація не погіршиться. Для мене страшно залишати рідну домівку. Не хочу позбавитись житла. Також я боюсь бути пораненою.