Почалася війна, я була на роботі. Було чути вибухи й обстріли, Росія наступала. Дуже швидко зникли світло, вода й газ. Магазини та аптеки закрилися. Школи, лікарні й дитячі садки були зруйновані. У селі не залишилося жодної вцілілої хати. Все було знищене.

Я виїхала в Гадяч. Тут живу й працюю, намагаюся триматися і жити далі.

Дуже сумую за своїм селом, за домом і тим життям, яке було до війни.

Я чекаю миру. Чекаю часу, коли можна буде повернутися без страху і знову жити спокійно.