Людмила Полікарпівна весь час знаходилася вдома, навіть під час активних бойових дій нікуди не виїжджала. Вона підбадьорювала дітей, коли снаряд потрапив в їхній будинок і той вигорів. Жінка згадує, що чим страшніше було їй самій, тим вона ставала сильнішою і не здавалася навіть в найважчі моменти.
.png "Імена")
