Надія Олексіївна згадує дуже хороше життя у мирний час. З приходом війни спокійна обстановка змінилася на постійне напруження та нескінченні обстріли. Доводилося ховатися у підвал, було багато руйнувань і жертв, і дуже страшно це бачити. Вона сумує за гарним довоєнним містом і мріє про колишнє життя.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: