У Маріуполі я жила біля Азовсталі. В перший день війни я почула потужні вибухи. Я виїхала з міста двадцять четвертого лютого, бо розуміла, що обстріли будуть посилюватись щодня. Колона з машин на виїзд була дуже довгою. 

Дуже складно було покинути рідну домівку. Я виїжджала з мамою-інвалідом та дитиною. Мене приємно вразила турбота незнайомих людей. 

Я досі не вірю, що ми пережили цей жах. Я чекаю на завершення війни, сподіваюсь повернутись додому.