Білозерське неодноразово обстрілювалось. У перші дні війни у місті не було бензину, закрились магазини та аптеки. Серед людей була паніка, бо припинили завозити ліки та продукти. 

Я з батьками виїхав до Новомосковська. Там родичі нам знайшли будинок, де ми прожили декілька місяців. Батьки потім повернулись додому, а я – до Києва, де зараз навчаюсь. Якщо буде потрібно, піду захищати країну. Своє майбутнє бачу лише в Україні. Вірю, що країна розвиватиметься та буде захищена від Росії та Білорусі.