Мені 62 роки. Маю дружину й дитину. Живу в місті Охтирка, неподалік від залізничного вокзалу.
У перші дні війни росіяни розбили залізничний вокзал. Вночі з літаків розбомбили ТЕС. Я бачив це на власні очі: якраз вийшов у двір, коли це сталося.
Під час обстрілів періодично зникали світло і вода, однак ми встигали запасатися. Їжа є. Я отримував гуманітарну допомогу, оскільки маю інвалідність.
Я вважаю, що після війни та відбудови Україна стане кращою, ніж була.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.