Зубко Катерина, 11 клас, Ліцей №3 Новокаховської міської ради

Вчитель, що надихнув на написання есе - Тарабанова Яна Василівна

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

Війна в Україні залишила глибокий слід у житті кожного українця. Але наш народ сильний та сміливий. Допомога у цей час один одному була проявом людяності та щирості. Двадцять четвертого лютого моя родина прокинулася від гучних вибухів. Ми були розгублені та не дуже розуміли, що відбувається. Коли зібрали речі та вибігли на подвір’я, то зустріли нашого сусіда, який показав , у якому бомбосховищі буде безпечно перебувати. Уже у цьому укритті я зустріла усіх своїх сусідів. Вони були також дуже перелякані, але пропонували один одному їжу, зарядні пристрої та теплі речі.

Тоді в мене було відчуття безпеки, я розуміла, що люди готові допомагати в таких ситуаціях.

Під час повномасштабного вторгнення мені довелося допомагати людям похилого віку. У березні я та моя подруга допомагали нашим сусідам похилого віку з їжею та приносили посудини з водою, тому що вони не могли самостійно підняти їх . У цю мить зрозуміла, що я дуже хочу допомагати людям, які цього потребують.

У нашій родині була велика підтримка один до одного. Одного разу сталася подія, яка довела мені, що людяність і справді існує.

У червні 2022 року наша тітка отримала поранення уламком російського боєприпаса. У цей день ми приїхали до лікарні та допомагали їй сплатити за операцію та реабілітацію після поранення. Увесь час були поряд, підтримували її та робили все необхідне для її одужання. ЇЇ очі постійно світилися вдячністю… Кожна з цих подій стала моїм досвідом війни. Війна навчила мене, що навіть у найтемніші моменти є місце для світла. А історія неодноразово доводила, що світло завжди перемагає темряву.