До війни ми мали своє велике господарство. У нас було двадцять корів.

Коли почалася велика війна, моя старша донька вивезла своїх дітей і мого молодшого сина у Фінляндію. Через бюрократію і те, що у моїх дітей різні батьки, сина хотіли віддати у прийомну родину. Тоді фіни нам порадили оформити мене як безвісти зниклу, тоді донька стане опікункою для рідного брата. Ось такі пригоди. 

Нині мої діти і онуки повернулися. Ще й досі мені з Фінляндії дзвонять, цікавляться як син.

У нас згоріло все, крім будинку. Ми ледве встигли вивести корів. 

Неприємно вразило, що вісімдесят відсотків місцевих мешканців підтримували руській мір.