Любов все життя пропрацювала зварницею на Нікопольському заводі феросплавів. З рідного міста виїхала 5 березня – на наступний день після захоплення російськими військами Запорізької АЕС, яка знаходилася в безпосередній близькості від Нікополя. Рятуючись від війни, жінка переїхала до Польщі та довго там не затрималася – туга за Батьківщиною давалася взнаки. Любов повернулася в Україну, але в рідне місто поки вертатися небезпечно. Жінка не втрачає надії і впевнена, що рано чи пізно знову побачить свій дім.