Ми мешкали в Харкові на Північній Салтівці. Ми жили разом там усією родиною. 24 лютого я прокинулась від звуків вибухів. У нас були запаси продуктів, тому ми вижили. Загинуло багато наших друзів. Ми виїжджали під обстрілами. Спочатку виїхали батьки, потім ми. 

Зараз нам дуже важко. Сину шість років, у нього немає друзів. У Полтаві багато гарних людей, які допомагають. Ми тут зупинились у знайомих. 

Я просто хочу додому і мирного життя.