Під час воєнних дій Аллі Василівні та її внучці довелося пожити в багатьох містах, але все ж таки, вони повернулися додому. Траплялися випадки, коли снаряди лягали недалеко від будинку, а укриття поряд немає. Серед зими доводилося забивати вікна дошками, завішувати ковдрами та плівкою і так жити. Онука й досі боїться гучних звуків.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: