До війни у Лариси Кривко після перенесеного мікроінсульту видалили око. Вона має інвалідність, але доглядає сина, у якого психічний розлад. Жінка згадує, як на селище скидали снаряди, що горіли. І як у Торецьку проходили запеклі бої. Доводилося ховатися в підвалі і перечікувати обстріли у ванній. Мріє про те, щоб настав мир і можна було бачитись із рідними, які живуть у Донецьку.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.