«У нас снаряд в огороді розірвався – у дєдушки інфаркт зразу»

У 2014 році нас так бомбили. Тут живого місця не було! Тут і дома розбиті були, і стьокла. У нас і досі криша розбита. Я одна живу. А там далі сосєдка подо мною живе, нас двоє в домі. восьмиквартірний дім.

У нас дім не то, що постраждав, а і досі тече. Як дощ – по коліна води і не знаєш, що робити, хоть кричи караул. Плаваєм тоді. Все розбито.

У нас снаряд в огороді розірвався – у дєдушки інфаркт зразу. В дворі сарайчик був, ми тут були, в огороді снаряд розірвався – все повилітало. У дєдулєчки зразу інфаркт. Сім місяців після того прожив, а в 2015 году пішов в іюлі місяці. Не спасли. Я осталась одна. Рядишком дочка живе у посьолку, у неї своя сім’я.

Мєчтаю, щоб війна закончилась і мир був! Добре, шо хоч трошки нам помощь була.

Якщо глянуть, то в нашем дєтстві війна була. Що там мені було? Пережила. І на старості оце війна.

Ми помощь получали. За гуманітарную помощь спасібо! Вот от Ріната Ахметова получали, спасібо, дуже благодарні, і Красний Крест привозив, спасібо!

Бо ми ж без свєта сиділи, у 2014-му, без води. Сейчас уже вода єсть і свєт.

Ми благодарні, що нас так поддержували, коли ні води, ні свєту не було, готували на кострах. Поддєржка здорова була! Оце для нас самоє главноє!

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/