Мені 65 років, я пенсіонер, займаюсь вдома господарством. Я проживав і проживаю в місті Дружківка Донецької області. Не виїжджав. 

Було коли як: коли всього вистачало, а коли – ні. Нам, пенсіонерам, потрібні ліки. А вони недешеві. Дуже багато грошей уходить на ліки, а так - вода є, світло є, газ є, тепло є, в магазині є продукти. Всі пенсіонери виживають самі по собі.

Війна може як почалася раптово, так і закінчиться раптово – ну, це я так думаю. Ніхто ж не думав, що воно таке буде.

Я мрію побачити своїх онуків. Щоб швидше все це закінчилося. Діти виїхали, онуків не бачу. От моя мрія - побачити онуків.