"Ми приїхали на роботу 24 лютого і дізналися, що почалася війна", - розповідає Вікторія Кузьменко з Полог. До війни вона разом із чоловіком і старшим сином працювали на місцевому олійноекстракційному заводі, а коли до міста увійшли окупанти, то підприємство змушене було закритися і всі вони залишилися без роботи. Населеннний пункт почали сильно обстрілювати, і старший син зі своєю родиною змушений був три дні сидіти у підвалі. У будинку жінки підвалу не було і їм доводилося ховатися за стіною та молитися, щоб до хати не потрапив снаряд. Спершу ще була надія, що місто скоро звільнять, а коли цього не відбувалося, то рідні Вікторії вирішили виїжджати до Запоріжжя. Спочатку виїхали сини зі своїми сім'ями, бо обидві невістки жінки були вагітні. А потім виїхала і Вікторія із чоловіком.
.png "«Росіяни примушували мене взяти російський паспорт»")
.png "«Снаряд прилетів біля мого будинку»")
.png "Імена")
