Валентина Петрівна розповідає про початок війни. Про перші вибухи,  як доводилося з маленькими онуками ховатися у підвалах. У її будинку від пострілів вилетіли вікна. Стало складно виживати, люди зазнали голоду. Через проблеми з транспортом вона не може тепер поїхати до дітей.