Надія Пліщенко — волонтерка, вчителька. Коли почалася повномасштабна війна, Надія ще ходила на милицях після тяжкої травми. Але замість відчаю вона обрала дію. Вона згадує, як 24 лютого 2022 року Біла Церква здригалася від перших вибухів. Її свекрусі саме того дня виповнилося 80 — ювілей відзначали в підвалі: «Двоє діб я не могла ні говорити, ні пити, ні їсти. Треба було зрозуміти: як жити далі?».

Страх минув, з’явилася мета. Разом зі друзями Надія долучилася до волонтерського об’єднання «Спільно – за мир». Вони везли допомогу у звільнені села Чернігівщини — туди, куди не доїжджали інші. Згодом Надія стала «голосом» волонтерських ярмарків — мікрофон, заклики, 16 годин на ногах. «Наші діти — великі патріоти, — каже Надія. — Нам головне не втратити їхню віру. У нас є майбутнє. Треба лише відстояти й захистити його».