Мені 24 роки, я в декреті. Сину два роки, так що я поки не працюю.

Початок війни налякав нас дуже - несподівано все почалося. Війна застала мене в Олексієво-Дружківці Донецької області. Ми нікуди не виїжджали, тут залишилися. Живемо в селищі, тож у нас вода завжди була. Були тільки проблеми з газом. А так - все було, зараз поки є і світло, і вода.

Шокували вибухи, звуки ці. Вікна тряслися, але до нас поки що не прилітало.

Я не знаю, коли все це закінчиться. Дай Боже, щоб скоріше.

Своє майбутнє бачу таким, як було до війни: спокійне життя і мир над головою.